Рабіндранат Тагор – бенгальський та індійський письменник, поет, драматург, композитор та художник. Він став першим неєвропейським лауреатом Нобелівської премії з літератури 1913 року.

Політичний та духовний лідер Індії Махатма Ґанді високо цінував творчість Тагора та використовував його поезії та ідеї у своїй боротьбі за свободу. Індійський містик Ошо постійно посилався на Тагора наводячи приклад духовної мудрості. А Альберт Ейнштейн назвав Тагора "останнім великим мислителем нашого часу".

У книзі «Релігія людини» Тагор розглядає різні аспекти релігії та її взаємозв'язок з людським життям. Він аналізує роль релігії в історії та її вплив на суспільство та культуру.

Тагор звертається до різних релігійних традицій та характеризує їхні спільні та відмінні риси. Він наголошує на тому, що релігія не повинна бути причиною для розбрату та війни, а повинна бути мостом, що об'єднує різні культури та народи.

Тагор говорить також про важливість розвитку особистої духовності, якої можна досягти через практику медитації та самопізнання. Він ділиться своїм власним досвідом та розповідає про те, як релігія вплинула на його життя та творчість.