- Чи не бажаєте чашку чаю? - запитала Люсі. Вона свято вірила в ефективність цього напою як засобу, що підвищує життєву активність. ⠀ недаремно деякі з вас мені писали, що то посібник з того, як поводитися НЕ слід і я погоджуюсь з тим, що саме третя частина змусить читача ще дуже нервувати, а в деяких випадках зупинятися, перечитувати і все одно сумніватися в адекватності оточуючих. ⠀ зізнаюсь вам, що до Люсі я спочатку нормально відносилась (перші сто сторінок точно). потім я перестала її розуміти, співчувати їй і мені хотілося залізти в ту книгу і привести її до тями🤯 хоча, навряд чи б це допомогло… ⠀ як можна настільки віддаватися людям? як можна жертвувати собою, коли це тобі шкодить? як можна не помічати, що тобою маніпулюють, роблять посміховисько і хвору людину?😳 ⠀ там, де головна героїня мала б увімкнути голову, вона просто існувала, а там, де не слід навіть сприймати дії оточуючих як щось серйозне, вона робить трагедію😇 ⠀ « - Можна подумати, люди будуть бігати за нами і годувати нас із ложечки. У наш час не можна бути такою нерозумною, мамо. У кожного купа своїх справ. А якщо хочеш мати друзів, треба бувати в суспіль-стві, а не ховатися на якійсь зубожілій задній вулиці» ⠀ тепер ви розумієте, чому багато хто з читачів не підтримує головну героїню? ⠀ та всі ті дії, сюжетні лінії та життєвий шлях героїв було піднесено так, ніби всі ті люди знаходилися зі мною по сусідству. автор зумів мене перенести в історію і я не просто за всім спостерігала, а й приймала участь (сиділа десь на дивані й коментувала дії Люсі😆) ⠀ вважаю перше знайомство з автором доволі успішним🥰 ⠀ 📖а ви вже знайомі з історією? які книги автора читали?
Дуже тішуся, що видавництво почало перекладати книги Сідні Шелдона! Цей автор — як ковток ностальгії і стрибок у безхмарне минуле. Думаю, багато хто пам’ятає ті книги в м’яких обкладинках, які за 50 копійок міняли на книжкових ринках. Я їх не лише збирала, а ще й іноді читала 😉
«Гнів ангелів» — це не просто детектив. Я б сказала, це гостросюжетний кримінальний роман про шлях однієї дуже амбітної й розумної жінки, яка, на жаль, на власному досвіді дізнається, що таке грати з темрявою…
Коли така омріяна професія адвоката вже в перший день обертається фатальним крахом — бо цей світ жорстокий, несправедливий і руйнівний.
Відсутність досвіду, професійні інтриги, маніпуляції… Як Дженніфер виплутається з цієї складної ситуації?
Робота адвоката — це завжди боротьба зі своїми моральними принципами. І головна героїня не завжди опиняється на боці совісті. Її шлях тернистий — а іноді навіть брудний…
І якщо з кар’єрою вона справляється завдяки розуму й наполегливості, то в питаннях кохання в мене до неї багато запитань. Бо саме чоловіки стають тією руйнівною силою… Автор у цій книзі дуже безжальний до своєї героїні. Моє серце розбите. Бо коли ти граєш зі злом — воно грається з тобою також 💔
Якщо вам хочеться полоскотати нерви, зазирнути у світ мафії, зіграти в політичні ігри, опинитися в залі суду — обов’язково читайте! Мова автора — шикарна, а книга читається за лічені дні!
Овідій «Метаморфози» — античний бестселер про перевтілення. І про все, що болить людині вже понад 2000 років.
Це не просто поема, а ціла бібліотека міфів — від створення світу до обожнення Цезаря. У центрі — перетворення, як фізичні, так і внутрішні. Боги карають і милують, люди благають і бунтують, природа реагує на біль і любов. Тож якщо ви досі ніяк не розберетесь в античній міфології - хто кому син/брат/коханець цей путівник божественних інтриг вам в поміч🤭
Легенди про перевтілення часто видаються наївною спробою пояснити сповнений загадок світ. Тут Дафна стає лавром, Нарцис — квіткою, Арахна — павуком. Але за цими міфами — сильні емоції: страх, жага, насильство, краса, розплата.
Овідій пише легко, іноді з іронією, але часто — дуже жорстко. Його міфи — це дзеркало людської природи, що не надто змінилася. 🪭Не тільки китайці їдять змій і всякі диковинки.. Заздрість та інші боги також полюбляють таке 🍽
Настільки ритмічно і мелодійно звучать рядки, це мед для вух. А якщо ви зовсім не сприймаєте віршовані твори... можна уявити, що ви в амфітеатрі і сам Овідій декламує вам ці театральні епопеї.. Благо уява дозволяє нам таке провернути...🧐
Метаморфози - це постійне прагнення зазирнути в душу людини, в якій "так багато глупої ночі"..
❔️Чому варто читати сьогодні: «Метаморфози» — це джерело європейського мистецтва, символізму і навіть психології. Це всі відомі сюжети. Це те, на чому виросли Боттічеллі, Шекспір, Фрейд і ми з вами — навіть якщо не завжди про це здогадуємось.
Але важливо пам’ятати: це не «чистий» міф, а майстерно заангажований текст, що під кінець все виразніше підтримує імперську ідеологію — ідею божественного порядку, спадкової влади, обожнення Цезаря. Овідій чарує, але і вправно коригує історію. І саме тому його твір — ще цікавіший. Це не тільки скарб європейської культури, а й приклад того, як мистецтво формує пам’ять і політику.
Петроній «Сатирикон» — давньоримський любовний роман, який і сьогодні читається як жива сатира. Тільки от, щоб її зрозуміти потрібно досконало знати міфологію та літературу античності. Тому я далеко не всі алюзії змогла зрозуміти.
Я взагалі не впевнена, що читала щось подібне😅 тут було і кумедно і зухвало, настільки, що мої вуха палали від сорому. І не тільки через пікантні сцени в стилі BL🤭 ("любов" між чоловіками). А тому, що мова твору настільки поетична, а хтиві пікантні сцени досить своєрідні. Кінцівка просто абсолютно неочікувано привела до протипу сценарія про Ганнібала🙊🤯 Чому тут не поставили позначку 🔞?
Це не лише історія пригод Енколпія, його друга Асцилта та юного Ґітона. Це – дотепне, іноді різке дзеркало римського суспільства І ст. н.е., де розкіш і бідність, еpотика і цинізм, філософія і вульгарність переплітаються в один строкатий карнавал.
🎨Вже в той час була Пінакотека - міська картинна галерея. Де місцеві жителі гуляли поміж картинами сучасних митців.
Найвідоміший фрагмент – «Бенкет Тримальхіона». Тут Петроній показує світ, де багачі прагнуть здаватися культурними, але замість шляхетності демонструють комічну грубість, марнотратство і страх перед смертю. Тут підіймаються знайомі нам проблеми: ❗️а раніше краще навчали, не те що зараз.. ❕️за гонитвою збагачення люди перестають цінувати мистецтво ❗️мода і тренди важливіші за моральні принципи
Ця книга настільки багатошарова, що її можна сприймати як завгодно. Ще один із варіантів: це вправи для тренування красномовства. Адже, щоб виступати перед публікою і відточувати свої ораторські здібності необхідно чимало практики. А такі історії-небелиці гарний тренажер для учнів.
Читати «Сатирикон» непросто: текст дійшов до нас уривками, іноді губишся в античних реаліях, але саме це створює відчуття, ніби заглядаєш у зруйновану, але ще живу мозаїку Риму. І водночас дивуєшся: багато вад і слабкостей, які висміював Петроній, не зникли й сьогодні.
Я розумію, що книга мало кому буде цікавою, чи зрозумілою, навіть серед істориків😅. Але це фундаментальна робота і перекласти та видати українською такі тексти, –це дуже потужно. 🙏 Моя вдячність всім причетним.
