Дія роману розгортається на Сицилії у 90-х роках XIX сторіччя, у період відразу після Рисорджименто (об’єднання Італії), в добу економічних негараздів, корупційних скандалів, соціальних повстань і селянських виступів. Сам Піранделло назвав його «сповненим гіркоти, густонаселеним романом, у якому змальована драма мого покоління». Твір пронизаний відчуттям задухи, яка гнітить і старих, і молодих. Перших вважають справжніми винуватцями скандалів, які призвели до розчарування ідеалами, а другі змушені жити в суспільстві, у якому вони не можуть знайти собі місця. Рисорджименто, що розуміється як оновлення нації, не принесло очікуваних результатів, а національна єдність не звільнила від болячок відсталі регіони країни. Ця драма проявляється в романі, сторінка за сторінкою, крізь мозаїку облич і подій.
У центрі уваги — родина, де батько, представник старшого покоління, намагається утримати владу та традиції, а його діти, зокрема син, який є відображенням нового покоління, шукають виходу з системи, що їм не дає змоги розвиватися. Ці міжпоколінні конфлікти, сповнені психологічної напруги, стають основною лінією сюжету.
Луїджі Піранделло (1867–1936) – один із найвідоміших італійських письменників ХХ століття, лавреат Нобелівської премії з літератури 1934 року. Досліджував суперечності людського «я», конфлікти між особистістю і соціальними ролями, роздвоєність між ілюзією та правдою. Його творчість стала одним із символів модернізму в літературі.