Я прочитала цю трилогію і була у захваті! Дуже цікаві персонажі, захоплюючий динамічний сюжет і абсолютно непередбачуваний фінал!
Моє щасливе читання цьогоріч - це трилогія «Левеншельди».
Отже, восени 1923 року Сельма Лаґерлеф почала свою останню велику книгу, назва якої змінювалась в процесі роботи над текстом від «Шарлотти» до «Шаґерстрема». Ідея роману виникла у письменниці після того, як вона прочитала листи та щоденники одного пастора, який і став прототипом головного героя. «Історія, яку я описую, сталася насправді. Один пастор посварився зі своєю нареченою, зробив пропозицію бідній даларнійці та одружився з нею. Він посварився і з батьками, і ті позбавили його спадщини. Потім пастор потрапив у тенета потворної та заповзятливої жінки і врешті-решт помер на руках у своєї дружини, яка після його смерті повернулася до себе на батьківщину і багато чого досягла в житті», - розповідала Сельма у листі подрузі. Прізвище героїв вона запозичила у шведського роду Левенельм. Спочатку Сельма перейменувала їх у Левенборгів, але, оскільки це була реальна сім’я, члени якої були живі і часто фігурували в газетах тих років, видавництво наполягло, щоб герої стали Левеншельдами.
Так і зʼявилась найвизначніша в пізній творчості Лаґерлеф трилогія про Левеншельдів - «Перстень Левеншельдів» («Lowenskoldskaringen», 1925),
«Шарлотта Левеншельд» («Charlotte Lowenskold», 1925), «Анна Сверд» («Anna Svard», 1928) - історичний роман про пʼять поколінь.
Трилогія про сімʼю Левеншельдів - захоплююча сага, сповнена таємничих звʼязків, фатальних передбачень, інтриг та неймовірних пригод на тлі реальних історичних подій. «Левеншельди» - це й детектив з привидами, дивовижна й загадкова історія персня, що несе доленосне прокляття не тільки членам роду Левеншельдів, а й тим, хто ним тимчасово володів.
Сподобалось, як в романі майстерно змальовано особливості тогочасної епохи, специфіку життя шведського суспільства, побуту, переконань і вірувань шведів ХІХ ст. Є тут і тема злочину та покарання, що обʼєднує всіх героїв, таємні передбачення і прокляття, котрі збуваються упродовж життя низки поколінь.
Раджу для щасливого читання!
Ця книжка читалася довго: по-перше, як сам стиль написання, так і життя, описане авторкою, не передбачає поспіху, а по-друге, хотілося розтягнути процес, бо книжка так чудово написана й настільки майстерно перекладена, що читати її - просто задоволення.
Якщо коротко, то весь зміст - це довга шведська ілюстрація до українського прислів'я про те, що чоловік, звісно, у сім'ї (чи стосунках) - голова, а жінка - таки ж шия . Дуже яскраві жіночі образи в трилогії, які рухають сюжет, заплітаючи інтриги, повертаючи події в потрібному їм напрямку.
Починається все з персня, з яким старий генерал Левеншельд не хоче розлучатися навіть в могилі. Перстень, звісно, викрадуть, і нещастя переслідуватимуть кожного, хто до нього хоч якось буде причетним.
А ще текст ніби й простий, але з такою тонкою, ледь помітно накинутою павутинкою гумору та іронії, що іноді здається, що це ти сам її вигадав, а от авторка щиро захоплюється тими чи іншими чеснотами героїв. А тоді ти собі кажеш: та ні, стоп, вона ж просто глумиться над цим .
А загалом це книжка про життя, про стосунки, про те, що розум і добро зрештою перемагають)