а ну, видавництво це взагалі круте і легких шляхів не шукає. Ну, думаю, сага, так. Шведська письменниця, яка жила у 1858-1940 роки, є лауреаткою Нобелівської премії. Все буде красиво, атмосферно, думаю, що обов’язково ж дуже якісно. Але ж сага - та 128 сторінок, навряд чи якось розлого. Ох, я забуваю, що може бути не об’ємно, а ду-у-уже насичено.

Така вийшла сага, всім сагам сага. І мені здалося, вона не так, шоб ось бац - і точно про маєток цей.
Тут - і моторошності якісь. І сльози в мене звідкілясь взялися. І цей маєток з такою вже історією дивнючою. І сімейка дивна, хоча з дуже сильними особистостями. При чому не сім’я, а мається на увазі рід, покоління. І головний герой ще той дивак - той самий спадкоємець цього занепалого, моторошного помістя. І саме його довелося покохати за досить дивних обставин нашій Інґрід - простій дівчині з досить тяжкою (дивною) долею та непростою історією життя.

Досить різкі, неочікувані повороти в сюжеті такої маленької книги. Психологічно глибоко, своєрідно. Дуже своєрідно для того часу. Але ця крихітка точно варта уваги.