Перш за все скажу, що мені дуже (!!!) сподобалася книжка. І навіть якщо ви не надто любите читати класику, я все ж насмілюся радити, бо написано лаконічно, просто, легко і я б навіть сказала, дуже вишукано. Це був той момент, коли читала не стільки заради сюжету, хоч і сюжет цікавий, а скільки смакування історією, подачею, структурою, манерою оповіді.

З перших сторінок відчувається напруга, розділи закінчуються на цікавих моментах, а в наступних ніби між рядків ми бачимо те, що автор не розповів у попередньому. Це тримало і захоплювало.

Починається з того, що в Малайзії править жорстокий граф, якого поза очі називають Тварюкою. Його сексуальні фантазії жахають, він убиває юних дівчат і хлопців задля свого задоволення, а всі, хто йому служать – мовчки виконують накази. Якось до покоїв графа приводять дівчину, перебування якої там має єдину мету – вбити графа. Детальні описи помсти зображено дуже захопливо. Не хвилюватися було неможливо.

Невеликий спойлер – їй вдалося втілити задум у життя, але вона поранена.

І здавалося б, що план спрацював, але цікаве лишається попереду, адже опісля ми бачимо те, заради чого ті події були сплановані.

Розповідає це все нам уже немолодий чоловік, який був свідком багатьох подій і який певною мірою теж вплинув на подальший розвиток історії. І ця манера подачі схожа на сповідь – тиху, чесну і щемливу.

Тут багато персонажів – дивних, корисливих, заляканих – які пов’язані між собою.

Повороти людських доль зображено на фоні історичних подій: тут боротьба за владу, відстоювання власних амбіцій, руйнація і жадоба правити.

Книжка глибока і навіть з огляду на те, що це класика, присутня динаміка. Місцями було захопливо, іноді жорстоко, історія викликає різного роду емоції, запам’ятається надовго.

Зображено і події, і історичні факти, і внутрішні переживання, і душевний біль.

Подій і персонажів я бачила перед собою, прожила, а це великий плюс під час читання.

Отож, раджу.