17 лютого у Бібліотеці імені Романа Іваничука відбулася презентація книжки Андрія Содомори «Від-homin за homo-ном», проілюстрована львівською художницею Лесею Квик. Модерував презентацію учений-математик, автор передмови і близький приятель автора Михайло Зарічний.
Ділимось коротким конспектом
(а точніше – кількома спостереженнями й мініатюрами з книги, які дотепно прокоментував автор):
Memento mori (Пам’ятай про смерть) – вітання, яким обмінювалися ченці заснованого в ХVІІ ст. ордену трапістів. У Франка, як опозиція, – Vívere memento («Пам’ятай про життя»). Втім, античні, передусім Горацій, переконували, що життя лише тоді емоційно насичене, цілісне у своїй повноті, коли пам’ятаємо, що воно – коротке. Отож ці два вислови, з такого погляду, – єдине.
Якось я проходив і побачив двох жінок, які сказали таку фразу: «Чому коли людина сидить на лавці, то завжди задумана?». Цікаве питання. Коли людина сидить на лавці, то віддзеркалює очима людей, як плесо ріки віддзеркалює все довкола. Часто це лише віддзеркалення, без залучення серця і розуму, але часом і задума.
Mundus divíditur in partes tres, Усі три – зіпсував «прогрес»
Світ ділиться на три частини. Лат. mundus, світ (у греків kosmos), тобто чистий, гарний, впорядкований. Дбає про його порядок, темперує – Юпітер (Зевс). Людині ж, за Горацієм, належить темперувати, тобто доводити до ладу, свою душу.
Ті три частини світу (partestres) – повітря, або небо (caelum), земля (terra), море (mare). Відповідник лат. progressus – поступ, хід уперед. Ідучи вперед (знову ж – античні), потрібно озиратись на наслідки господарювання у світі природи. Яким став наш спільний дім (грец. «екологія» – наука про дім) – про це достатньо відомо: природа – «мстить». Як би там не було, а білий світ, наш спільний дім, пора б уже білити... При доброму господарі світ мав би світлицею бути.
Albo lapillo diem notare – вдар-но con brillo в струни ґітари.
Білим камінчиком (крейдою) відзначати день. У римлян був звичай радісні дні відмічати крейдою, а скорботні (пе реважно поразки римських легіонів) – вуглем. Con brillo – радісно, бадьоро, з блиском.
Дякуємо вам за участь, Бібліотеці імені Романа Іваничука – за гостинність.
Фото Віталія Колбунова.
