Вже дуже давно я не читав таких товстих книжок так швидко як історичний роман відомого іспанського письменника Антоніо Ґаррідо «Тлумач тіл», який щойно, у лютому 2025 р., вийшов друком у львівському видавництві «Апріорі».

Ошатно видану книжку із гарною обкладинкою приємно потримати в руках і хочеться розгорнути для читання. Переклад, як на мій смак, досить гарний – у тексті, до слова, використовуються цікаві українські слова, які точно можуть збагатити ваш мовленнєвий запас.

Я свідомо не переповідатиму захопливий детективний сюжет, який не дасть вам відірватися від читання аж до останньої сторінки. Скажу лише, що головним героєм книжки є відомий середньовічний китайський вчений, перший у світі спеціяліст із судової медицини, Сун Ци (1181/1186 – 1249).

Скажу лише, роман захоплює сюжетом і своєю динамікою від першої сторінки до останньої.

А на що я б хотів звернути увагу особливо, то це на те, наскільки детально автор опрацював історичні реалії епохи Південна Сун (1127 – 1279): політичні, соціяльні, законодавчі, сексуальні тощо. Книжку і справді можна використовувати як свого роду посібник із цієї епохи – поки що в Україні немає не лише іншої літературної, а й науково-популярної праці на цю тему..

Крім того, український читач провівши нехитрі історичні паралелі із тим, що відбувалося у той час на теперішній території України, переконається наскільки високо-цивілізованим та соціально-складним був тодішній традиційний Китай, і на якому високому рівні стояла наука у Китаї у той час.

До прикладу, у Післямові автор крім короткої біографічної довідки про головного героя – Сун Ци (1181/1186 – 1249) – вченого, видатного спеціаліста з судової медицини, високопоставленого чиновника, наводить також короткий зміст його унікальної праці, першої праці із судової медицини у світі – «Зібрання звітів про зняття несправедливих звинувачень» («Сі юань цзі лу», 5 цзюанів (глав)):

1 глава – закони, що стосуються судово-медичних фахівців; процесуальні питання (строки, кількість оглядів тіла, відповідальні виконавці); повноваження судових урядовців/чиновників; протоколювання дій судових урядовців; складання звітів і покарання тих фахівців, які припустились помилок у своїх висновках. Опис стандартних дій під час огляду кожного трупа (рекомендувалося позначати усі спостереження на схематичному зображення тіла людини).

2 глава – детальний опис стадій розкладу трупа, зокрема у залежності від пори року; обмивання та попередня підготовка мертвого тіла; огляд непохованих тіл; ексгумація; методи дослідження напіврозкладених і зовсім розкладених трупів; судова ентомологія; огляд померлих від удушення чи фізичного виснаження; особливості роботи із жіночими трупами; огляд екскрементів.

3 глава – розгорнутий опис огляду кісток, їхній аналіз із застосуванням хімічних реагентів, сліди від ран на скелеті; опис життєво важливих точок тіла, про самогубство повішенням, про імітацію суїциду з метою приховання вбивства, про смерті від утоплення.

4 глава – смерть від ударів кулаками чи ногами, чи завдана тупим, колючим чи різальним знаряддям; позбавлення себе життя гострим предметом; убивства із численними ранами, серед яких треба визначити саме ту, спричинила смерть; випадки відрубування голови, зокрема і ті, коли тулуб чи голову не знайдено; смертей від опіків, від ошпарення, від отрут, від прихованих хворіб, внаслідок голковколювання чи моксотерапії, а також природних смертей; 

5 глава – розслідування смертей у в’язницях; смертей унаслідок тортур, падіння з висоти, від задухи; випадки загибелі під колесами возів або копитами коней чи буйволів, від удару блискавки, нападу диких звірів, укусів комах, змій чи інших плазунів, від отруєння етиловим спиртом, від сонячного удару; смертей унаслідок переїдання чи надуживання сексом; насамкінець описано методи розтину трупів та методи, як позбавитися від смороду і як повернути людину до життя, коли вона насправді не померла.

Як бачимо, це цілком сучасна книжна навіть для наших часів, а вона написана у Китаї майже 700 років тому!!

Окремо слід відзначити доброчесність автора – наприкінці тексту роману він додав перелік літератури і трохи привідкрив свою «творчу кухню» про те, як він консультувався із відомими китаєзнавцями щодо сюжету роману. Українським письменникам чи есеїстам варто взяти із іспанця приклад, бо вони часто нехтують цією деталлю, ніби вони спроможні щось написати про Китай просто із голови.

Роман поза сумнівом зацікавить не лише любителів детективного чи історичного жанру, а й будь-кого хто цікавиться традиційним Китаєм і навіть допитливих юристів, адже у романі є дуже багато цікавих деталей про те, якою було матеріальне право і процес у середньовічному Китаєві.

Книжку можна придбати на сайті видавництва.

© Р. Москаль, незалежний дослідник Китаю, м. Харків, березень 2025