Урбаністичний роман «Місто» українського письменника й перекладача Валер’яна Підмогильного (1901–1937), одного з представників розстріляного відродження, жертви сталінських репресій - це перший в історії української літератури повноцінний твір про місто й міське життя.

У творі розповідається про Степана Радченка, молодого вихідця із села, активіста, який приїжджає до великого міста, щоби здобути освіту, професію, різні навички, які потім будуть корисними для рідної сільської громади по його поверненні додому. Проте, опинившись у місті, хлопець змінює свої плани й наміри. Місто буквально підкорює й зачаровує головного героя. Степан поступово стає його органічною частиною. У романі є все: перші кроки амбітного хлопця, юнацький максималізм, егоїзм, завзятість у досягненні мети, кар’єрне зростання й, звісно ж, любовні пригоди. Роман також цікавий зображенням самої епохи, на тлі якої відбуваються події, – періоду українізації 20-х років.

Соціально-побутова повість-хроніка «Кайдашева сім’я» видатного українського письменника-класика Івана-Нечуя Левицького (1838–1918) – це один з найулюбленіших серед читачів творів української літератури, на якому виросло вже не одне покоління українців.

У центрі зображення – родина Омелька Кайдаша. Автор майстерно змальовує повсякденне життя звичайної української селянської родини в часи після скасування кріпацтва. Життя, сповнене постійних конфліктів через різні дрібниці. З одного боку, у повісті багато смішних і веселих моментів, ситуацій, а з іншого – це сміх крізь сльози, справжня трагікомедія, адже автор показує нам, якою не має бути родина. Родина, де батько втрачає авторитет в очах синів; де свекруха не знаходить спільної мови з невістками, через що вони постійно сваряться й навіть б’ються; де немає сімейної злагоди й гармонії.