Комплект книг: книга 1: Останній сейм Речі Посполитої. Книга 2: Не впадай у відчай
«Останній сейм Речі Посполитої» — перша книга історичної трилогії «Рік 1794» видатного польського письменника, лавреата Нобелівської премії Владислава Реймонта.
Події роману відбуваються під час засідання останнього сейму Речі Посполитої в Гродні у 1793 році, коли Польща була змушена ратифікувати трактати про другий поділ — між Росією і Пруссією.
Головний герой твору — поручник Север Заремба, колишній солдат, який після поразки в польсько-російській війні 1792 року та встановлення влади Тарговицької конфедерації подав у відставку. Він долучається до змовницької організації, що готує повстання проти російського впливу.
Події розгортаються на широкому історичному тлі — у книзі майстерно змальовано звичаї, політичну атмосферу та побут тієї доби. Через призму людських доль Реймонт відкриває драму епохи — великі історичні події постають не як абстракція, а як жива реальність. Перший том, «Останній сейм Речі Посполитої», занурює читача в атмосферу політичного напруження, внутрішніх суперечностей та зневіри напередодні Костюшківського повстання.
«Не впадай у відчай» («Nil Desperandum») – книга друга трилогії «Рік 1794» Владислава Реймонта продовжує епічну панораму боротьби польського народу за свободу та державність. Якщо в першій книзі події відбуваються головно в Гродні, то у другій географія розширюється: Варшава, Париж, околиці Кракова, де Тадеуш Костюшко очікує на слушний час для збройного виступу, Грабів – родовий маєток головного героя Севера Заремби, який і далі разом зі своїми однодумцями готується до боротьби з російськими окупантами. В оповіді фігурують десятки реальних історичних осіб, описано життя шляхетських родів, міщан і селян, змальовано колоритні постаті народного побуту. Всі вони втягнуті у вир великого національного руху.
Друга книга вирізняється динамічністю: сюжети переплітаються, давні конфлікти загострюються, а нові загрози згущують атмосферу, у якій кожен крок може стати вирішальним. У романі з особливою силою постає ідея моральної стійкості, яку висловлює латинський девіз Nil desperandum! – Не впадай у відчай!














