В одному з ефірів BBC 1961 року Вудгауз сподобився від Івліна Во похвального і дуже влучного слова: «Ідилічний світ містера Вудгауза ніколи не застаріє і навіть майбутнім поколінням даруватиме свободу від гніту, може, тяжчого за наш. Він створив світ, у якому нам вільно жити й радіти життю».
Пелем Ґренвіль Вудгауз – найкращий музикант англійської мови. Вудгауз опрацьовує варіації на звичні й знайомі теми – робить те, що щодня роблять музиканти.
"Провадь далі, Дживсе!" - це 248 сторінок розповідей Бертрама Вустера про те, як тяжко прокидатися панові ні світ ні зоря о 10 ранку🤨, як правильно одягатися, щоб не відставати від моди і не сердити свого слугу😆, як щиро він турбується про своїх нещасних друзів, настільки, що згоден прикидатися котримсь із них перед далекими родичами 🤫
Текст доповнюють чорно-білі ілюстрації.
Містер Вустер захоплюється своїми розумовими здібностями і здатністю бездумно йти на допомогу, тому всі його плани тріщать по швах. Але надійний, врівноважений Дживс завжди поруч. Незворушний слуга складає плани, наче грає в шахи: усі його ходи продумані наперед, усі кроки виважені.
Тож читач потішений смішними сценами, а Берті Вустер, вийшовши сухим із води, зазвичай нагороджує Дживса дозволом викинути зі свого гардеробу новомодну річ, яку Дживс уже викинув😆
Цікаво, що лише один розділ "Берті передумує" ведеться від імені Дживса, що досить незвично, але по-своєму цікаво. Читач має можливість не тільки дізнатися про невдалу спробу Берті пройнятися любов'ю до дітей 😅, а й побачити Дживсове ставлення до свого роботодавця.
Коли я читаю ці історії Відгауза, мені хочеться тільки одного: «Ще!»
Веселі та дуже милі оповідання про Берті Вустера та його камердинера Дживса, якого пощастило найняти аристократу. Його твори – яскраві представники того, якою може бути англійська література кінця ХIХ – першої половини ХХ століття.
Кожна історія – це нова пригода, в якій кмітливий Дживс допомагає своєму босу. Це може бути порятунок стилю Берті, вирішення складних сімейних побутових проблем або ж питання «життя та смерті» близьких друзів Вустера. Врятувати від небажаного весілля? Навпаки помирити закоханих? Зберегти репутацію, кошти або отримати «цікавих» дохід? Якщо Дживс не знайде рішення, то, повірте, не знайде ніхто!
Ну, дуже вже подобаються ці кумедні розповіді! Закохана як у Дживса, так і у Вустера ___
«Це, мабуть, було щось доволі кепське. Не знаю, що треба було накоїти, щоб тебе викинули з мюзик-холу в 1887-му».
«У мене серце краялося з жалю до нього. Принаймні та його частина, яка не краялася з жалю до себе».
«Ніколи не думав, що життя прислуги настільки підпорядковується так званим сексуальним комплексам. Здається, наш домашній персонал парується, як персонажі оперети».
