Видавництво «Апріорі» завершило видання монументальної трилогії норвезької письменниці Сіґрід Унсет «Крістін, донька Лавранса». Друком вийшла третя частина – «Хрест», яка розповідає про зрілі роки головної героїні та підсумовує її складний життєвий і духовний шлях.

Переклад «Хреста» з норвезької виконала Наталія Іліщук. Перші дві частини трилогії – «Вінець» і «Ґаздиня» – переклав Микита Никончук. Усі три романи вперше вийшли українською мовою.

Трилогія «Крістін, донька Лавранса», написана у 1920-1922 роках, відтворює життя Норвегії XIV століття через долю однієї жінки – від дитинства до останніх років. Це водночас масштабна історична панорама, родинна сага та психологічний роман про кохання, віру, материнство, відповідальність і наслідки особистого вибору.

У першій частині, «Вінець», юна Крістін – єдина й улюблена донька заможного землевласника Лавранса – відмовляється від визначеного для неї майбутнього та виборює право одружитися з Ерлендом, чоловіком лицарського роду з непростою репутацією. Її рішення стає початком життя, сповненого пристрасті, випробувань і внутрішніх суперечностей.

«Ґаздиня» розповідає про подружнє життя Крістін у маєтку Гусабю. Вона стає матір’ю сімох синів і бере на себе відповідальність за родину та господарство, тоді як її стосунки з Ерлендом зазнають дедалі складніших випробувань. Через приватну історію письменниця показує середньовічне суспільство, у якому християнська віра співіснує з давніми язичницькими уявленнями, а родинна честь, політичні конфлікти й суспільні обов’язки безпосередньо визначають людські долі.

У завершальному «Хресті» Крістін разом із сім’єю повертається до рідного Йорундґорда. Однак давні образи, відмінність характерів подружжя, тривога за майбутнє синів і боротьба місцевих вождів за владу приносять нові випробування. Зрештою до Норвегії приходить «чорна смерть». Фінальна частина стає драматичною історією про кревні зв’язки, важкі втрати, гординю, спокуту та поступове духовне переосмислення прожитого.

Про авторку

Сіґрід Унсет народилася 1882 року в данському місті Калуннборг, але виросла й прожила більшу частину життя в Норвегії. Вона писала як про сучасне їй суспільство та становище жінки, так і про історичне минуле Скандинавії. Для роботи над середньовічними романами Унсет ґрунтовно вивчала давньонорвезькі манускрипти, хроніки, релігійну культуру й повсякденне життя епохи.

1928 року Сіґрід Унсет отримала Нобелівську премію з літератури – передусім за потужне змалювання життя Півночі в Середні віки. «Крістін, донька Лавранса» вважається вершиною її творчості та одним із найвагоміших історичних романів європейської літератури XX століття.

Вихід «Хреста» також завершив трирічну роботу видавництва «Апріорі» над проєктом «Літературний безвіз». Це останнє з 14 запланованих видань європейської класики, які раніше не мали українських перекладів.

До проєкту увійшли твори дев’ятьох авторів із Данії, Норвегії, Швеції, Фінляндії, Німеччини, Італії, Іспанії та Польщі, написані в період від 1669 до 1959 року. Разом вони формують літературний маршрут майже трьома століттями європейської історії та показують розвиток суспільств через приватні долі, родинні конфлікти, війни, політичні потрясіння й моральні випробування.

Проєкт «Літературний безвіз» реалізовано за співфінансування програми «Креативна Європа» Європейського Союзу.