22 січня 2024 року в редакції літературно-мистецького журналу «Дзвін» відбувся круглий стіл, присвячений перекладній художній літературі, крізь яку можна простежити розвиток людства, європейської думки та культури.

Учасники розмови звернулися до античності як одного з підмурків європейської цивілізації та міркували про зв’язок між літературою і філософією. Окрему увагу приділили письменникам, які водночас були мислителями, та філософам, здатним висловлювати складні ідеї поетичною й художньо переконливою мовою.

Під час дискусії також згадали класичні твори й багатотомні видання світової літератури, які свого часу виходили українською мовою, зокрема у видавництві «Дніпро». Такі книжки формували читацькі бібліотеки, знайомили українську аудиторію з важливими європейськими текстами й закладали традицію професійного художнього перекладу.

Одним із центральних стало питання про те, чому кожне покоління потребує власного перекладу класики. На прикладі творів Вільяма Шекспіра учасники розмірковували, як змінюється мова, читацьке сприйняття та інтерпретація відомих текстів – і чому новий переклад не заперечує попередніх, а продовжує їхнє життя в культурі.

До круглого столу долучилися:

– Андрій Содомора – перекладач, письменник, класичний філолог, професор Львівського національного університету імені Івана Франка та один із найвизначніших українських популяризаторів античної культури. Завдяки його перекладам українською мовою заговорили твори Гесіода, Есхіла, Софокла, Евріпіда, Арістофана, Вергілія, Горація, Овідія, Сенеки та інших класиків;

– Василь Ґабор – письменник, літературознавець, видавець і упорядник видавничого проєкту «Приватна колекція». Значну частину своєї діяльності він присвятив поверненню до українського культурного простору маловідомих і призабутих авторів та осмисленню літературної спадщини;

– Роман Бліхарський – кандидат наук із соціальних комунікацій, науковий співробітник Науково-дослідного інституту пресознавства Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника. Його дослідницькі зацікавлення охоплюють історію української періодики, преси та інтелектуальних ідей, представлених у друкованій культурі;

– Роман Худоба – учасник літературних дискусій і уважний читач класичної літератури, представник видавництва «Апріорі».

Розмова вкотре засвідчила, що художній переклад – це не лише перенесення тексту з однієї мови в іншу. Це спосіб підтримувати діалог між епохами й культурами, повертати класичні твори до активного читання та відкривати їх заново для кожного наступного покоління.

Щиро дякуємо Андрію Содоморі, Василю Ґабору, Роману Бліхарському та Роману Худобі за жваву дискусію і змістовні роздуми, а редакції журналу «Дзвін» – за гостинність і простір для розмови.

Подія відбулася в межах проєкту «Літературний безвіз», що реалізується за фінансової підтримки програми «Креативна Європа» Європейського Союзу.