Красиве дерево але таке гірке кохання.
Він зрілий дорослий чоловік, за спиною якого великий життєвий досвід, історія кохання, фінансовий успіх, а перед ним вибір: затишна вілла в горах Швейцарії чи життя в країнах третього світу з коханою. То що ж він обере, зручність чи кохання?
Він, хто він? Дейвід Морей, чоловік що запізнав справжнє кохання і мав шанс бути щасливим сім'янином, але молодість та амбіційність не дали йому осісти там де спокій, а зробив вибір на перспективу і шалені емоції.
В його руках було все, можливість стати гарним лікарем, хоча й без шалених статків, мати кохану дружину. Але певні обставини все змінили і шаленство та спрага до пригод, до грошей, до яскравих емоцій змінили все.
От якщо на початку книги я вірила у щирі почуття, то з часом вчинки гг викликали у мене то роздратування, то відверте розчарування. І чому чоловіки такі легковажні у своїх діях, чому почуття для них так мало значать? Невже гострі відчуття важливіші справжнього кохання?
Але роки ідуть, заживають набиті ґулі, життєвий досвід змінює людей, робить їх розважливими, стриманими. Чи ні? Чи ми не вміємо вчитися на власних помилках і знову наступаємо на одні і тіж граблі?
А можливо все ж не дарма доля дала Дейвіду другий шанс, можливість вибачитися, зробити цього разу вибір серцем і бути щасливим нарешті. Чи ні?
Знаєте, не зважаючи на гіркий післясмак від вчинків гг, від кількості розбитих сердець і надламаних доль, книга не відпускає, тримає до останього і вражає вчинками людей. Вона про втрачене кохання, про чоловічу легковажність, але й про мрії, про віру в те, що не все ще втрачено і в будь-якому віці можна знову кохати і отримати шанс бути щасливим. Головне почути себе, своє серце, вірити в себе і в людину яка кохає тебе, не обирати легкий шлях, а проходити труднощі разом і хто зна, можливо сама доля буде поблажливою якщо відгукнешся.
Ця книга однозначно залишиться в моєму серці, в моїх думках. Це перше знайомство з автором і точно не останнє.
Коли читаєш книги цього письменника, емоції просто зашкалюють. Залишитись байдужим не вийде, завжди є хтось, кого осудиш і кому будеш співчувати.
Головний герой — Девід Морей — в дитинстві був не дуже щасливим і точно не багатим, але мріяв про кар'єру лікаря та власну сім'ю. Обравши багатство, він зрадив своє кохання, і це не давало йому спокою до старості.
Вкотре я отримала величезне задоволення від прози Кроніна. Стільки гострих тем він піднімає, стільки емоцій пережила читаючи роман. Розв'язка історії пояснює назву книги. Я в захваті! Ця книга увійшла в мій ТОП книг року.
Майстерний автор
«Я завжди хотів бути доброю людиною, чинити добро, але обставини не дозволяли цього мені». Ці слова належать головному герою, лікарю Дейвідові Морею, якому постійно щось заважало чинити по совісті. Але у кожного своя совість і своє бачення життя. За сюжетом молодий, розумний, симпатичний, бідний проте перспективний Морей знайомиться з добросердою Мері. Вони щиро закохуються одне в одного, заручаються, але через легеневу хворобу Морей відправляється на кілька тижнів у плавання до берегів Індії бортовим лікарем. На кораблі, звісно, відбувають нові знайомства і зароджується нове, таке ж щире, бажання «жити для себе». Покинута дівчина так і не дізнається що з ним сталось. У Морея складається чудова кар’єра в аптечному бізнесі, він багатіє, але таки прагне спокутувати провину. Теж щиро. Сюжет ніби не новий, однак через подачу Кроніна неможливо відірватись, доки не дізнаєшся як Морею вдасться це зробити і чому. Морей розуміє, що вчинив неправильно, але ніби і не міг по-іншому; прагне відректись від здобутого аморальним способом, але і розкіш цінує. Він сам як дерево, яке хилиться туди, куди дує вітер. Кронін дуже цікаво пише, глибинна суть захована у спокійному описі подій.
Історія, яка проймає до кісток
Арчибальд Кронін українською - це любов. "Юдине дерево" - надзвичайно глибокий психологічний роман, у якому йдеться про боягузтво, зраду, жадобу і, звісно, про егоїзм. Сюжет книги обертається довкола Дейвіда Морея – заможного чоловіка середніх років, який, відійшовши від справ, оселився у Швейцарії й насолоджується красивим, неспішним життям. Але його дні не завжди були такими безжурними, адже юність Морей, будучи сиротою, провів у злиднях. І ось через багато років йому випадає шанс спокутувати свої гріхи. Книга викликає шквал емоцій! Від роздратування до глибокої ненависті. Головний герой - дуже неоднозначна людина. Якщо відверто, то його не шкода взагалі. Те, що відбувається у фіналі - цілком заслужено і зрозуміло. Морей те і робить, що фатально помиляється мало не на кожному своєму кроці. Він наче намагається бути розсудливим, переконує себе самого, що вчиняє правильно, та всі його вибори, і вчинки – лише егоїзм і боягузтво. Текст дуже поетичний. Красиві метафори та описи Шотландії, Індії, Відня та австрійських Альп. Читаючи, ніби переносилася на холодні вересові поля і дихала морозним повітрям. Обов'язково сподобається тим, хто любить неспішне, вдумливе читання!
