Чудова книжечка на пару вечорів або на вихідний. Вишуканий англійський гумор, талант автора творити комічні ситуації плюс безперечний талант перекладачки подати все українською.

За чітко виписаним карколомним сюжетом - це не сюди, сюди за смішними історіями, що постійно трапляються з молодим і багатим лондонським аристократом, який весь час має допомагати друзям і родичам вирішувати їх проблеми. Він має слугу Дживса - ідеального менеджера з талантами аналітика, який допомагає все "розрулити". А ще має друга, який постійно закохується, і звалює свої проблеми на інших, абсолютно не турбуючись про те, що комусь це може не подобатися.

Хоча усім подобається , і в кінці ситуація розв'яжеться так, що змусить вас реготати вголос.

Іду замовляти другу частину

Ця книжка читалася довго: по-перше, як сам стиль написання, так і життя, описане авторкою, не передбачає поспіху, а по-друге, хотілося розтягнути процес, бо книжка так чудово написана й настільки майстерно перекладена, що читати її - просто задоволення.

Якщо коротко, то весь зміст - це довга шведська ілюстрація до українського прислів'я про те, що чоловік, звісно, у сім'ї (чи стосунках) - голова, а жінка - таки ж шия . Дуже яскраві жіночі образи в трилогії, які рухають сюжет, заплітаючи інтриги, повертаючи події в потрібному їм напрямку.

Починається все з персня, з яким старий генерал Левеншельд не хоче розлучатися навіть в могилі. Перстень, звісно, викрадуть, і нещастя переслідуватимуть кожного, хто до нього хоч якось буде причетним.

А ще текст ніби й простий, але з такою тонкою, ледь помітно накинутою павутинкою гумору та іронії, що іноді здається, що це ти сам її вигадав, а от авторка щиро захоплюється тими чи іншими чеснотами героїв. А тоді ти собі кажеш: та ні, стоп, вона ж просто глумиться над цим .

А загалом це книжка про життя, про стосунки, про те, що розум і добро зрештою перемагають)

З неабияким задоволенням я занурилася в авторський стиль, епоху, атмосферу й різні повороти - й чудово провела декілька вечорів.

Тут тонко, дотепно й глибоко про життя в гедоністичних 1920-х роках. Світогляд, бачення, відчуття, думки - все передано шикарно.

І так, не це та книжка, яку проковтнеш за вечір. Тут потрібне сповільнення, адже хай це оповідання, проте оповідь ведеться повільно, виважено й спокійно. Потрібен відповідний настрій)

До збірки увійшли такі відомі оповідання, як «Діамант завбільшки з «Ріц», «Химерна історія Бенджаміна Баттона», «Першотравень», «От Червінькова Відьма!».

Кожне з оповідань різне, але тонко й майстерно написане.

Втім найбільше мені сподобалося не те, про що автор пише, а те, як він викладає думки, підводить до головного, підкреслює вагоме, надає фарб деталям й підсилює контрасти в тогочасному суспільстві.

Мені подобається цей цикл класичних детективів. Він заспокоює. Швеція, 60-ті роки. Ніхто нікуди не спішить. І навіть комісар поліції Крістер Війк у відпустці займається своєю улюбленою справою.

Про що? Комісар зі своєю дружиною приїхав у відпустку у своє рідне містечко, до мами - порибалити, поїсти, поспілкуватися, відпочити. Сюди ж, завдяки рекламній кампанії, приїхало багато інших людей, і серед них - Карен - красива вдова, яка відразу знайшла у місті знайомих і мала власні плани на відпочинок

"Безліч туристів приїжджає до Скуги. Вони щасливі приїхати сюди. Невже здійсниться те, що ти мені пообіцяла?"

Відразу скажу, що не зовсім. І для молодої журналістки, що висвітлює принади Скуге, це буде також експрес-курс вивчення кримінальної хроніки. І для Крістера, з усіх його планів, актуальним виявиться - поспілкуватися. Спілкуватися, щоби розслідувати вбивства. Бо злочинець діє жорстоко.

А ще в ситуацію замішані гроші та кохання. А це непогані приправи для гарного детективу. Тому - рекомендується для читання любителям класичного неспішного детективу.

У цього автора я читаю все, що виходить. Він у моєму ТОПі не лише серед класиків, а й загалом. Мабуть, це просто любов)

До цієї невеликої за розміром книжки увійшов короткий роман «Леді з гвоздиками» і повість «Жінка землі». І наперед забіжу й скажу, що була приємно здивована тим, що ці два твори мали щасливий (за тих обставин, які склалися) фінал. Хто читав інші книжки автора, зрозуміє до чого я веду і згадає отой післясмак, який лишається після прочитання.

Ці дві історії на перший погляд прості, місцями легковажні, трохи наївні, але глибокі. Про вибір у житті, який треба зробити, про кохання, про успіх, любов до землі й думку оточуючих.

Роман показує нам ті моменти, коли людина готова заради щастя іншої людини йти на жертви. Про заборонене кохання і сміливість змовчати, про розуміння наслідків, з якими доведеться мати справу. Тут дві рідні жінки закохуються в одного чоловіка, і вибір, перед яким їх ставить автор, важкий, адже кожна розуміє, що завдасть болю.

У невеликій повісті автор чітко, але разом з тим глибоко показав не лише внутрішній світ головних персонажів, а й підкреслив вплив суспільства на події. Тут про помилки, про які потім шкодуєш, про минуле, яке хочеться забути, про обставини, які стаються після необдуманого вчинку. Тут про дівчину, матір якої народила її не будучи заміжньою, і про впевненість дівчини, що ніколи не зробить такої ж помилки. Але!

Тут немає великих відступів, довгих описів і беззмістовних діалогів. Кожен слово розкриває персонажів, переносить в той час, показує мотивацію героїв.

Це зворушливі розповіді, читаючи які, переживаєш. Це та література, яка живе впродовж років. Це той автор, якого раджу всім.